лабораторні роботи

Лабораторна робота 1

Студентки 1 МВПІЗ

Геворкової Руслани

Тема: Застосування засобів інформаційно-комунікаційних технологій з метою підвищення ефективності навчання

Мета: ознайомитися із способами та засобами застосування інформаційно-комунікаційних технологій з метою підвищення ефективності навчання, у самостійній та позааудиторній роботі.

Контрольні запитання

1.     Чи можна ототожнювати поняття «комп’ютерна технологія навчання» та «інформаційна технологія», відповідь обґрунтувати.

Інформаційні технології  – це узагальнююче поняття, що описує різні методи, способи та алгоритми збирання, зберігання, оброблення, представлення і передавання інформації.

Під інформаційними технологіями розуміють також способи і засоби збирання, оброблення та передавання інформації з метою одержання нових відомостей про об’єкт, що вивчається, або – сукупність знань про способи і засоби роботи з інформаційними ресурсами.

У зв’язку з тим, що навчально-виховний процес неможливий без обміну інформацією, то всі педагогічні технології є інформаційними.

Необхідно виокремити поняття «комп’ютерна технологія навчання», що не можна ототожнювати з поняттям «інформаційна технологія», тому що поняття технології інформатизації освіти значно ширше, ніж тільки технологія використання інформаційних і комунікаційних технологій у сфері освіти. Це поняття включає увесь комплекс прийомів, методів, способів і підходів, цілей інформатизації освіти, що забезпечують їх досягнення.

В основі засобів інформаційних технологій, що використовуються в сфері освіти, розміщується персональний комп’ютер, оснащений набором периферійних пристроїв.

2.     Які перспективи розвитку Інтернет, як ці перспективи можуть вплинути на навчальний процес ВНЗ?

На сучасному етапі розвитку Інтернет-технологій багато освітніх завдань виявились винесеними у віртуальний простір. Передусім, це технології дистанційного навчання, відносно нової, але популярної форми, що відкриває широкі можливості для студентів та дозволяє значно зменшити витрати на підготовку спеціалістів. Цей тип навчання містить і ряд недоліків, пов’язаних з ускладненням контролю якості. У цій статті ми не будемо на них зупинятися, оскільки ці технології перебувають ще в процесі розвитку і потребують окремого пролонгованого фундаментального дослідження. Нас передусім цікавитиме вплив Інтернету на якість класичних форм навчання.

Сучасна студентська молодь активно використовує ресурси Інтернету і зокрема для підготовки до занять. Ми провели опитування серед студентів перших курсів з метою визначення ступеню використання Інтернету в підготовці до практичних та семінарських занять. Загалом в опитуванні взяли участь 196 чоловік. Виявилось, що тою чи іншою мірою Інтернет використовують всі опитані студенти. На питання, чи користувалися ви ресурсами Інтернету для підготовки до шкільних занять, користувалися постійно 10% опитаних, 60% - час від часу, 6% - іноді, коли була можливість, чи нагальна потреба і 24% - практично не користувалися. З результатів опитування випливає, що вступивши до ВНЗ студент починає відчувати нагальну потребу в доступі до мережі Інтернет, яку він не відчував так сильно, будучи школярем, або не мав матеріальної можливості її реалізувати.

Інтернет вніс значні зміни в організацію загального суспільного простору. Стиль спілкування змінився в бік скорочення та лаконічності висловлювань – це відповідає швидким темпам сучасного життя. 

3.     Які послуги надає Інтернет, яку користь від них може одержати викладач, студент?

Сучасний викладач, створюючи навчальний курс, змушений виходити з апріорного існування всесвітньої мережі Інтернету. Але він може обирати якого масштабу і значення набуде Інтернет для даного конкретного курсу. Це залежить від багатьох факторів, таких як:

1.                Глибина освоєння самим викладачем мережі Інтернету. Наскільки він вміє і хоче ним користуватися. Цей критерій варіюється від небажання та невміння використовувати пошукові системи до навичок самостійного створення сайтів та написання комп’ютерних програм.

2.                Специфіка курсу, що викладається. Для гуманітарних дисциплін використання можливостей Інтернету є ширшим, на відміну від технічних, або суто практичних прикладних дисциплін, де метою виступає формування певних практичних вмінь та навичок, хоча і в цьому контексті можливі різні варіанти.

3.                Можливості вільного доступу студентів до мережі Інтернет та їхні навички його використання. Це питання може мати як матеріальний характер (визначається фінансовою спроможністю студента та наявністю покриття Інтернету) так і когнітивний, (визначається ступенем спроможності конкретної людини оволодіти комп’ютером).

Сучасна студентська молодь активно використовує ресурси Інтернету і зокрема для підготовки до занять. Ми провели опитування серед студентів перших курсів з метою визначення ступеню використання Інтернету в підготовці до практичних та семінарських занять. Загалом в опитуванні взяли участь 196 чоловік. Виявилось, що тою чи іншою мірою Інтернет використовують всі опитані студенти. На питання, чи користувалися ви ресурсами Інтернету для підготовки до шкільних занять, користувалися постійно 10% опитаних, 60% - час від часу, 6% - іноді, коли була можливість, чи нагальна потреба і 24% - практично не користувалися. З результатів опитування випливає, що вступивши до ВНЗ студент починає відчувати нагальну потребу в доступі до мережі Інтернет, яку він не відчував так сильно, будучи школярем, або не мав матеріальної можливості її реалізувати.

4. Які властивості Інтернет, їх використання в навчальному процесі ВНЗ?

5. У чому полягає новий підхід до освіти за умови використання ІКТ?

6. Які позитивні і негативні наслідки використання ІКТ в навальному процесі?

7. Наведіть критерії, за якими характеризуються інформаційні технології.

8. У чому полягають переваги інформаційних технологій в навчальному процесі в порівняні з традиційним навчальним процесом?

9. Наведіть характеристику мультимедійних технологій та в чому полягають переваги їхнього використання в навчальному процесі ВНЗ?

10.  Охарактеризуйте єдине інформаційне освітнє середовище та технологію його наповнення і використання в навчальному процесі ВНЗ?

Створення єдиного інформаційного освітнього середовища (ЄІОС) навчального закладу надає можливість кожному зануритися в це середовище, забезпечити розширення інтерактивної взаємодії, що максимально наближено до реального.

Єдине інформаційно-освітнє середовище  – це інтегроване середовище інформаційно-освітніх ресурсів (електронні бібліотеки, навчальні системи і програми), програмно-технічних і телекомунікаційних засобів, правил їхньої підтримки, адміністрування і використання, що забезпечують єдині технологічні засоби інформації, інформаційну підтримку і організацію навчального процесу, наукових досліджень, професійне консультування.

Робота в ЄІОС потребує відповідної підготовки всіх його учасників. Тому висувається актуальна проблема – розроблення певних методичних підходів до використання засобів ІКТ у реалізації розвивального навчання, розвитку особистості, вміння здійснювати, прогнозувати результати своєї діяльності, пошук шляхів вирішення і методів розв’язання задач – як навчальних, так і методичних, практичних. Проте, для того, щоб ЄІОС відповідало вимогам, його необхідно оновлювати та доповнювати, забезпечувати психолого-педагогічними і методичними розробками на виявлення оптимальних умов використання засобів ІКТ з метою інтенсифікації навчального процесу, підвищення ефективності та якості.

Інформаційне освітнє середовище реалізується з використанням Веб-технологій та відповідає вимозі відкритості. Централізація методичного та програмного забезпечення, з одного боку, широкий доступ до представлених знань за допомогою корпоративних засобів комунікації, з іншого боку, – дозволяють оперативно оновлювати і розв’язувати поставлені завдання, наповнювати зміст навчального середовища відповідно до нових знань і технологій.

Створення та постійне оновлення ЄІОС інтегрує накопичені у ВНЗ науково-методичні напрацювання, кадровий потенціал, інформаційні ресурси і технології, наявну інформаційно-комунікаційну інфраструктуру та організаційні структури системи освіти

Підтримка навчального процесу такими технологіями формує в студентів навички роботи в мережі, внаслідок чого розвивається їхнє творче мислення, вміння та навички.

Отже, ЄІОС є відображення освітнього простору ВНЗ, що є одночасно робочим середовищем студента і викладача. Воно дозволяє спрямовувати студента на співпрацю, розвивати такі якості особистості, як організованість, дисциплінованість, уміння планувати свою діяльність. Можливості ЄІОС забезпечують реалізацію необхідних умов для формування самостійності, потреби в постійній самоосвіті. Це покладене в основу успішності та потреби випускників на сучасному ринку праці.

11.  Що спільного та різного в поняттях «комп’ютерні технології», «інформаційні технології»?

Розвиток інформаційних технологій, їх використання в усіх ланках життєдіяльності людини не залишили без змін і освіту.

Слово «технологія» має грецькі корені і в перекладі означає науку, сукупність методів і прийомів оброблення або перероблення сировини, матеріалів, виробів і перетворення їх у предмети споживання. Сучасне розуміння цього слова включає застосування наукових та інженерних знань для розв’язання практичних завдань. У такому розумінні, інформаційними технологіями можна вважати такі технології, що спрямовані на оброблення і перетворення інформації.

Інформаційні технології  – це узагальнююче поняття, що описує різні методи, способи та алгоритми збирання, зберігання, оброблення, представлення і передавання інформації.

Під інформаційними технологіями розуміють також способи і засоби збирання, оброблення та передавання інформації з метою одержання нових відомостей про об’єкт, що вивчається, або – сукупність знань про способи і засоби роботи з інформаційними ресурсами.

У зв’язку з тим, що навчально-виховний процес неможливий без обміну інформацією, то всі педагогічні технології є інформаційними.

Необхідно виокремити поняття «комп’ютерна технологія навчання», що не можна ототожнювати з поняттям «інформаційна технологія», тому що поняття технології інформатизації освіти значно ширше, ніж тільки технологія використання інформаційних і комунікаційних технологій у сфері освіти. Це поняття включає увесь комплекс прийомів, методів, способів і підходів, цілей інформатизації освіти, що забезпечують їх досягнення.

В основі засобів інформаційних технологій, що використовуються в сфері освіти, розміщується персональний комп’ютер, оснащений набором периферійних пристроїв.

У системі освіти широкого поширення набули універсальні офісні прикладні програми і засоби інформаційно-комунікаційних технологій: текстові процесори, електронні таблиці, програми підготовки презентацій, системи управління базами даних, органайзери, графічні пакети та ін.

З появою комп’ютерних мереж користувачі одержали нову можливість оперативного одержання інформації з будь-якої точки земної кулі. Через глобальну телекомунікаційну мережу Інтернет можливий миттєвий доступ до світових інформаційних ресурсів (електронних бібліотек, баз даних, сховищ файлів та ін.). У найпопулярнішому ресурсі Інтернет – всесвітньої павутини WWW опубліковано декілька мільярдів мультимедійних документів.

За допомогою мережевих засобів ІКТ відкривається можливість широкого доступу до навчально-методичної і наукової інформації, організації оперативної консультаційної допомоги, моделювання науково-дослідної діяльності, проведення віртуальних навчальних занять (семінарів, лекцій) у реальному режимі часу. Потужною технологією, що дозволяє зберігати і передавати основний обсяг навчального матеріалу, є освітні електронні видання, що поширені в комп’ютерних мережах та записані на спеціальних електронних носіях інформації: CD-ROM, DVD і т. ін. Індивідуальна і колективна робота студентів за їх допомогою, сприяє глибшому засвоєнню і розумінню навчального матеріалу. Ця технологія дозволяє за умов відповідного доопрацювання пристосовувати наявні навчальні матеріали, засоби навчання до індивідуального використання, розширює можливості їх використання в самостійному навчанні.

Завдяки сучасним ІКТ, таким, як електронна пошта, телеконференції або ІСQ спілкування між учасниками навчального процесу може бути розподілене в просторі і в часі. Так, наприклад, педагоги та студенти можуть спілкуватися між собою, перебуваючи в різних країнах, у зручний для них час.

У різні роки в навчальних закладах використовувалися різноманітні засоби, що піднімали на якісно новий рівень інформаційне забезпечення системи навчання, а саме:

−    засоби для запису і відтворення звуку (електрофони, магнітофони, CD-програвачі);

−    системи і засоби телефонного, телеграфного і радіозв’язку (телефонні апарати, факсимільні апарати, телетайпи, телефонні станції, системи радіозв’язку);

−    системи і засоби телебачення, радіомовлення (теле- і радіоприймачі, навчальне телебачення і радіо, DVD-програвачі);

−    оптична і проекційна кіно- і фотоапаратура (фотоапарати, відеокамери, діапроектори, кінопроектори, мультипроектори);

−    поліграфічна, копіювальна, розмножувальна та інша техніка, яка призначена для документування і розмноження інформації (принтери, ксерокси, ризографи, системимікрофільмування);

−    комп’ютерні засоби, що забезпечують можливість електронного представлення, обробки і зберігання інформації (комп’ютери, принтери, сканери, графічні пристрої);

−    телекомунікаційні системи, що забезпечують передачу інформації каналами зв’язку (модеми, мережі дротяних, супутникових, оптоволоконних, радіорелейних та інших видів каналів зв’язку, призначених для передавання інформації).

12.  Охарактеризуйте:

−    дистанційне навчання;

−    дистанційні олімпіади, конкурси;

−    віртуальні бібліотеки;

−    віртуальні словники;

−    віртуальні музеї.

Наведіть приклади їх використання в навчальному процесі ВНЗ.

Дистанційне навчання — сукупність сучасних технологій, що забезпечують доставку інформації в інтерактивному режимі за допомогою використання ІКТ (інформаційно-комунікаційних технологій) від тих, хто навчає (викладачів, визначних постатей у певних галузях науки, політиків), до тих, хто навчається (студентів чи слухачів). Застосовується під час підготовки як у cередніх загальноосвітніх школах та ВНЗ, так і в бізнес-школах. Основними принципами дистанційного навчання є інтерактивна взаємодія у процесі роботи, надання студентам можливості самостійного освоєння досліджуваного матеріалу, а також консультаційний супровід у процесі дослідницької діяльності. Дає змогу навчатися на відстані, за допомогою диспутів експертів із кількох країн, за відсутності викладача. Основну роль у здійсненні дистанційного навчання відіграють сучасні інформаційні технології.

 Розвиток олімпіадного руху в Україні, конкурсів, наприклад, «ІТ-планета», «Екософт», «Учитель-новатор» та ін., завдячуючи Всесвітній павутині дає можливість бути присутнім та брати участь в усіх олімпіадах, конкурсах, а також бути присутнім у фіналі конкурса. Присутність усіх учасників олімпіади, конкурсів в одному місці стало необов’язковим.
    Нині є значна кількість різних мережевих проектів та олімпіад, умови участі яких розміщені на сайті конкурсів і кожний бажаючий має можливість взяти в них участь. Мова йде про змішане проведення Інтернет-олімпіад, конкурсів на основі поєднання очних та заочних форм, коли на завершальному етапі проводиться очний тур. Використання Інтернет-технологій знімає територіальні обмеження і відкриває необмежені можливості участі в дистанційних заходах для всіх бажаючих. Найбільшого поширення набувають міжнародні Інтернет-олімпіади, які проводяться в декілька етапів.

   Інтернет-олімпіади та конкурси в більшості проводяться з окремих предметів або на основі їх інтеграції. При цьому учасники проходять декілька турів: теоретичний, розробка власного проекту або програмного продукту та практичний, якщо присутня експериментальна частина, то практикується проведення віртуальних фізичних, хімічних або технічних експериментів, виконуються дослідницькі проекти, творчі завдання та ін;

Віртуа́льною можна назвати бібліотеку, документи якої зберігаються в машиночитній формі і котрі отримує користувач, який звертається до пошукових машин глобальної мережі, не обов'язково бувши читачем бібліотеки.

Віртуальна бібліотека — це розподілена у просторі телекомунікації мережа загального користування, орієнтована на обмін даними між бібліотеками.

Середовище віртуальної бібліотеки складається з ряду бібліотек, територіально віддалених одна від одної, які виконують функції інтегрованого спілкування й отримання інформації про бібліотечні ресурси.

Електронний словник — словник, що містить особливим чином закодовані словникові статті, що дають змогу здійснювати швидкий пошук потрібних слів, часто з урахуванням морфологічних форм і з можливістю пошуку словосполучень (прикладів вживання), а також з можливістю зміни напряму перекладу (наприклад, українсько-російський або російсько-український).

Віртуа́льниймузе́й — музей, що існує у глобальній інформаційно-комунікаційній мережі інтернет завдяки об'єднанню інформаційних і творчих ресурсів для створення принципово нових віртуальних продуктів: віртуальних виставок, колекцій, віртуальних версій неіснуючих об'єктів та ін.

Склалися три види віртуальних музеїв:

·         віртуальні експозиційні галереї чи окремі тематичні виставки, що є цифровими аналогами реальних експозиційних залів, колекцій та виставок відповідного музею (вони репрезентовані на веб-сайті цього музею);

·         віртуальні музеї «другого покоління», створені шляхом суміщення масштабних міжмузейних колекцій та експозиційних галерей; такі музеї поєднують у собі цифрові зображення реальних пам'яток, що зберігаються й експонуються у сотнях різних музеїв, розкиданих по всьому світу;

·         музеї віртуального мистецтва (net-art).

В ВДПУ є онлайн бібліотека. Немає віртуального навчання.. В університеті ДоНУ є віртуальне навчання.

13.  Навести характеристику ППЗ та використання їх у навчальному процесі ВНЗ.

Характеристика ППЗ, що використовується у процесі навчання інформатики, математики, фізики, географії, біології у школі. Напрями використання апаратних і програмних засобів на основі мультимедійних технологій у навчанні.

Педагогічний програмний засіб -програма, призначена для організації та підтримки навчального діалогу користувача з комп’ютером

Функціональне призначення ППЗ: надавати учбову інформацію та скеровувати навчання з урахуванням індивідуальних можливостей та уподобань того, хто навчається

Вимоги до ППЗ:

-педагогічні

-реалізація принципів дидактики та методики

-обґрунтованість вибору тематики курсу

-педагогічна доцільність використання та ефективність застосування

-технічні

-стійкість до помилкових або некоректних дій користувача

-захист від несанкціонованих дій користувача

-ефективне використання технічних ресурсів

-відновлення системної області перед завершенням роботи програми

-відповідність функціонування ППЗ опису в експлуатаційній документації

-ергономічні

•         урахування вікових та індивідуальних особливостей учнів        різних типів мислення та організації нервової діяльності

•         забезпечення рівня мотивації навчання під час взаємодії           того, хто навчається, з ППЗ

•         стосовно зображення інформації, ефективності   зчитування зображення, його розташування на екрані             тощо

естетичні

•         відповідність естетичного оформлення  та кольорової гами     функціональному призначенню ППЗ

виразність та упорядкування графічних елементів ППЗ

до документації

•         єдиний спосіб побудови та оформлення основних документів             на розробку та використання ППЗ, які створені різними закладами або організаціями, незважаючи на їх відомчу          приналежність

ППЗ навчального призначення:

Проблемно-орієнтовані - спрямовані на вирішення конкретної учбової проблеми, яка вимагає її вивчення або вирішення;

14.  Які електронні навчальні ресурси найбільш ефективні в навчальному процесі ВНЗ? Відповідь обґрунтуйте.

Електронні освітні ресурси є складовою частиною навчальновиховного процесу, має навчально-методичне призначення та використовується для забезпечення навчальної діяльності вихованців, учнів, студентів і вважається одним з головних елементів інформаційно-освітнього середовища • метою створення ЕОР є модернізація освіти, змістове наповнення освітнього простору, забезпечення рівного доступу учасників навчально-виховного процесу до якісних навчальних та методичних матеріалів незалежно від місця їх проживання та форми навчання, створених на основі інформаційно-комунікаційних технологій • Використання ЕОР у навчально-виховному процесі допускається після проведення науково-методичної експертизи та отримання відповідного документа згідно із Порядком надання навчальній літературі, засобам навчання і навчальному обладнанню грифів та свідоцтв Міністерства освіти і науки України, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 17 червня 2008 року № 537, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10 липня 2008 року за № 628/15319

Класифікація освітніх електронних ресурсів (ОЕР) ОЕР можна описати за наступними ознаками: • за функціональним призначенням; • за структурою; • за організацією тексту; • за характером вихідних даних; • за цільовим призначенням; • за групою користувачів; • за наявністю друкарського еквіваленту; • за природою основних даних; • за ступенем дидактичного забезпечення; • за видом освітньої діяльності, в якій використовується ОЕР; • за характером взаємодії користувача і ОЕР; • за технологією розповсюдження; • залежно від форми власності.

Найбільш успішний проект в сфері відкритої освіти http://uk.wikipedia.org/wikі

15.  Схарактеризуйте віртуальні моделі, їх переваги та недоліки використання в навчальному процесі ВНЗ.

У процесі розробки мультимедійних курсів важливого значення набуває розв’язання одного з головних дидактичних завдань цієї предметної галузі – моделювання та найбільш загального методу впливу на об’єкти пізнання. Моделювання з використанням комп’ютерів дозволяє продемонструвати і дослідити основні властивості об’єктів, явищ, котрі відбуваються в різних процесах та ін. Розглянемо використання віртуальних моделей у навчальному процесі Львівського державного університету безпеки життєдіяльності на прикладі вивчення предмету «Пожежна і виробнича автоматика».Авторський колектив викладачів університету: Т. Рак, І. Малець, О. Воробйов, Г. Бондар, О. Шаповалов розробили електронний підручник, в якому представлено зміст навчального матеріалу та віртуальні моделі(тренажери). 21 Так, під час вивчення теми: «Установка водяного спринклерного пожежегасіння» розглядається класифікація автоматичного спринклерного пожежегасіння та його структурна схема (рис. 1.3.1): робота цієї установки вивчається на відповідній віртуальній моделі, котра побудована таким чином, що створюється можливість розгляду роботи окремих вузлів у дії, повторний перегляд і коментування процесів, які під час роботи відбуваються. Рис. 2 Структурна схема спринклерної автоматичної установки водяного пожежогасіння

16.  Схарактеризуйте тренажери-імітатори. Наведіть приклад їх використання в навчальному процесі ВНЗ.

Протягом багатьох років тренажери та імітатори використовувались у навчальному процесі для тих фахівців, робота яких була пов’язана з професійним ризиком або потребувала значних витрат, а тому для здешевленння та досягнення високого професіоналізму використовуються тренажери та імітатори. Принцип їхньої дії полягає в тому, що в комп’ютері створюється модель, робота якою максимально наближена до реального устаткування, процесу. Учень виконує певні операції та одержує відгук комп’ютерної системи.

На сучасному етапі в навчальній роботі набули поширення використання тренажерів, імітаторів в галузях, що не потребують приладів та устаткування (складання проектів, розрахунки схем, виконання певних операцій і т.п.).При цьому використання імітаційного моделювання має суттєве значення в навчальному процесі.

1.                 За допомогою тренажерів, імітаторів можна відтворювати практично будь-яку ситуацію, моделювати пристрої, виробничі процеси. Кожний учень навчається в ситуації,  максимально наближеній до реальної виробничої.

2.      Використання тренажерів, імітаторів, що базуються на персональних комп’ютерах, дозволяє уніфікувати навчальний процес. Прикладом може бути електронні лабораторії з хімії, фізики. Лабораторні роботи з цих предметів можна виконувати в будь-якій комп’ютерній лабораторії за умов наявності відповідної програми.

Для виконання всіх функцій ЕНМК, що пов’язані із взаємодією в мережі є домовленість в єдиному підході до стандартів на оформлення даних, обміну інформації, проведення занять та екзаменів, тестування і т.п.

Можливості використання ЕНМК в навчальному закладі дещо обмежені фінансуванням, можливостями розробників, термінами виконання проектів, наявністю необхідного програмного і кадрового забезпечення. Істотне значення має розробка інтерфейсу, щоб підвищити мотивацію учнів.

Системне використання в навчальному процесі ЕНМК забезпечить:

-     спрощення функції контролю за рівнем знань, умінь і навичок учнів, яка переходить від викладача до програми;

-     здійснення постійного моніторингу успішності учнів;

-     підвищення ефективності мовлення за рахунок здійснення інтерактивного навчання;

-     розширення можливості самостійного вивчення дисциплін, окремих тем;

-     формування умінь і навичок виконання окремих операцій, процесів за допомогою відпрацювання їх на тренажерах, маніпуляторах;

-     економію часу на підготовку викладача до занять, створення роздаткового матеріалу, демонстрацію дослідів.

Умовою успіху використання ЕНМК завжди буде власне переконання педагога в тому, що електронні матеріали виявляються корисними, важливими і невід’ємними елементами вивчення певної дисципліни. Використання ЕНМК сприяє інтенсифікації навчального процесу, реалізації ефективного поєднання нових і традиційних технологій навчання на основі використання інформаційно-телекомунікаційних технологій.

17.  У чому полягають переваги віртуального моделювання?

Головна перевага 3D моделювання - набагато більша наочність, оскільки якісно створена модель візуально не відрізняється від натурального об'єкту.
Навчальна комп'ютерна модель повинна відображати основні чинники та взаємозв'язки, характерні для реальних об'єктів, ситуацій, критеріїв. Вона має бути універсальною, щоб забезпечити опис наближених за значенням об'єктів-оригіналів і виконати необхідні дослідження з мінімальними затратами. Такі моделі є не лише засобом здобування знань, а також дозволяють учням набути вміння і навички користування комп'ютером.
Засоби моделювання дозволяють проводити експериментальне дослідження реальних пристроїв у віртуальному середовищі. За допомогою віртуальної моделі можна набагато швидше та більш економічно провести дослідження, аналіз та зробити висновки на заняттях з "Технологій". Зокрема, KM дозволяє проводити оцінку результатів можливих вдосконалень існуючих пристроїв ще до практичної їх реалізації.
Побудова віртуальних моделей проводиться за допомогою спеціалізованих програмних пакетів, що називаються віртуальним середовищем розробки моделей.
Створення тривимірної моделі об'єкту ведеться поетапно. Спочатку створюється заготівка проектованого об'єкту. Як заготовки можуть бути вибрані елементарні тіла (паралелепіпед, циліндр, конус, усічений конус, сфера, тор), тіла обертання, тіла витискування (призми), і інші кінематичні об'єкти. Якщо об'єкт має отвори, виступи і так далі, то для додання йому остаточної форми застосовуються булеві операції (перетин, об'єднання і віднімання), що виконуються над двома тривимірними об'єктами: моделлю заготівки і моделлю формоутворювального інструменту.
Використання комп'ютерного моделювання у процесі вивчення предмету "Технології" має певні переваги, зокрема:
- моделювання з використанням комп'ютерних засобів є менш вартісним порівняно з експериментальними дослідженнями на лабораторному обладнанні;
- моделювання імітаційних процесів дає змогу демонстраційно наблизитися до реальних умов;
- існує можливість багатократного повторення експерименту за допомогою комп'ютерних засобів 

18.  Яким чином ІКТ використовується в здійснені самостійної роботи студентів ВНЗ? Охарактеризуйте форми самостійної роботи.

Значна роль в процесі самоосвіти відводиться сучасним технологіям навчання, педагогічній спрямованості змісту навчального матеріалу, а також умовам для самостійного навчання. Мається на увазі не тільки відбір змісту навчального матеріалу, а й інтерактивних інформаційних середовищ.

Самостійна робота  – це різноманітні види навчальної діяльності студентів, що здійснюються на навчальних заняттях або вдома за завданням викладача, під його керівництвом, однак без його безпосередньої участі.

Таким чином, ефективність та якість навчання перевано залежить від якісної організації процесу самостійного навчання, дидактичної якості матеріалів, що використовуються в навчальному процесі.

Розв’язання цих завдань значною мірою залежить від педагогічної майстерності педагогів, їхньої підготовленості до роботи з наростаючими потоками інформації, володіння методами представлення, пошуку та перероблення інформації. Необхідною умовою розроблення та впровадження нових форм і технологій навчання є підготовленість педагогів до роботи у новому інформаційному середовищі. В цьому зв’язку, на нашу думку, важливим є формування інформаційно-комунікаційної компетентності студентів і педагогів.

19.  У чому полягає роль і місце ІКТ у здійснені позааудиторної діяльності студентів ВНЗ?

Приєднання української системи освіти до Болонського процесу зумовило перебудову вищої школи. Нині професійний рівень фахівця, його зростання, соціальна адаптація залежать, насамперед, від уміння проявляти ініціативу, розв’язувати нестандартні задачі, від здатності планувати та представляти результати самостійних дій.

Це потребує відповідної переорієнтації самостійної роботи студентів і курсантів з традиційної – простого засвоєння знань, набуття вмінь, навичок, досвіду творчої та науково-інформаційної діяльності – на розвиток внутрішньої та зовнішньої самоорганізації майбутнього фахівця, який активно перетворює ставлення до одержаної інформації, здатен будувати індивідуальну траєкторію самостійного навчання.

Особливо актуальним є це питання в зв’язку з розвитком нових форм навчання: екстернат, дистанційне навчання, система неперервної освіти, в яких студент є головним суб’єктом навчального процесу.

У той самий час змінюється роль і місце самого викладача в процесі самостійної роботи студентів. З традиційної, контролюючої функції акцент у його діяльності переноситься на функцію управління зовнішніми чинниками: формування вказівок, визначення характеру інформаційного середовища, включення самостійних завдань у структуру занять (лекційних, семінарських, самостійної, контрольної роботи та ін.), вибір методів роботи відповідно до поставленої мети. Керуючи зовнішніми чинниками, викладач створює умови для розвитку внутрішньої самостійності – цільових і вольових настановок, рефлексії, виявлення цінностей.

У традиційній системі професійного навчання студентові часто відводиться пасивна роль об’єкта пізнавальної діяльності, який сприймає, а потім, як правило, відтворює інформацію. Що і за яким порядком вивчати, де знайти інформацію, як і де можна її використати, тощо – ці питання регламентуються навчальною програмою та викладачем. Такий підхід не дає можливості формувати майбутнього фахівця як особистість, розвивати в ньому творчі моливості.

Пізніше, залишившись без керівників, які супроводжували його у вищому навчальному закладі, молодий фахівець виступає у професійному плані безпомічним.

На нашу думку, важливим для кожного студента є здатність до неперервного пошуку нових, актуальних знань, грамотного здійснення інформаційних процесів (пошуку, збереження, перероблення, розповсюдження) – одна з професійних компетентностей фахівця в будь-якій галузі, що визначає успішність його особистісного зростання, соціальні потреби.

Як зазначає В. Лозовецька, професійна компетентність  – інтегративна характеристика ділових і особистісних якостей фахівця, що відображає рівень знань, умінь, досвіду, достатніх для досягнення мети з певного виду професійної діяльності, а також моральну позицію фахівця.

Тому одним із основних завдань організації навчально-виховного процесу у ВНЗ є пошук шляхів підвищення активності й самостійності навчання студентів.

Особливої уваги потребують мотиваційне та технологічне забезпечення самостійної аудиторної та позааудиторної пізнавальної діяльності студентів.

Інформаційно-комунікаційні технології, швидке їх вдосконалення та використання в усіх сферах діяльності людини надають практично необмежені можливості розміщення, збереження, оброблення та доставки інформації будь-якого об’єму, змісту на необмежені відстані. В цих умовах на перший план у підготовці фахівців висувається цілеспрямована робота із самоосвіти.

Як зазначає Б. Корольов, самоосвіта  – самостійна пізнавальна діяльність людини, спрямована на досягнення певних особистісно значущих освітніх цілей: задоволення загальнокультурних запитів, пізнавальних інтересів у будь-якій сфері діяльності, підвищення професійної кваліфікації тощо.

Інформаційно-комунікаційна компетентність  – здатність індивіда розв’язувати навчальні, побутові, професійні задачі за допомогою використання інформаційно-комунікаційних технологій.

Серед основних завдань сучасної освіти головною є завдання розвитку особистості студента, що передбачає формування його здібностей до здійснення самоосвіти, самостійного навчання, виховання, рефлексії власної діяльності. З цією метою в процесі навчання студента у вищому навчальному закладі необхідно сформувати в нього систему професійно значимих якостей, котрі б включали основні функціональні компоненти професійної діяльності: гностичний, проектувальний, конструктивний, комунікативний та організаторський. Проте за об’єктивних причин, тимчасових обмежень у межах аудиторних занять ці якості не завжди можуть бути сформовані. Тому важливим елементом педагогічної діяльності у ВНЗ є «навчити студента навчатися», що є необхідним для ефективної організації їхньої самостійної та позааудиторної роботи, котра сприятиме:

−    розширенню, закріпленню та поглибленню знань, одержаних в аудиторії;

−    активному одержанню нових знань;

−    розвитку творчого підходу до вирішення поставлених проблем;

−    прояву індивідуальності студента;

−    формуванню практичних навичок у розв’язанні ситуаційних задач.

Загалом самостійна та позааудиторна робота розвиває в студентів такі якості: вміння працювати зі спеціальною літературою, довідниками, періодичними виданнями, із сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями, сприяє розвитку організованості, дисциплінованості, ініціативності, активності у розв’язанні задач, сформульованих проблем.

Найбільшого використання в практичній діяльності знайшли такі форми самостійної роботи:

−    освоєння ІКТ, пошук необхідної інформації в мережі Інтернет;

−    підготовка до лабораторних, практичних і семінарських занять;

−    підготовка до тестування, аудиторної контрольної роботи, самотестування на комп’ютері;

−    підготовка до опитування, колоквіуму;

−    виконання дипломних, контрольних робіт, завдань;

−    підготовка до ділової гри, оформлення її результатів;

−    написання доповідей, рефератів, статей, курсових робіт;

−    виконання проектів та їх оформлення;

−    написання звітів із практики, екскурсій;

−    виконання курсового, дипломного проектів.

До позааудиторної діяльності відносять будь-яку діяльність студентів, що здійснюється в межах навчального закладу в позааудиторний час, котра сприяє їхньому особистісному розвитку, розширенню та поглибленню професійних знань та формуванню професійно-значущих якостей.

Позааудиторна діяльність може бути ініційована педагогічним колективом або творчою активністю студентів, здійснюватися на основі сучасних технологій, активних методів навчання та сприятиме підвищенню якості професійної підготовки.

Зростаюча роль ІКТ у професійній підготовці сучасного фахівця сприяє підвищенню інтересу до самих ІКТ, їхнього використання в професійній діяльності, розв’язання широкого кола дослідницьких навчальних задач. ІКТ у позааудиторній діяльності виступають як засоби комунікації, самовираження та самореалізації.

Позааудиторна діяльність студентів із використанням ІКТ сприяє не тільки більш якісній підготовці випускників ВНЗ до професійної діяльності в інформаційному суспільстві, а й формуванню інформаційної культури фахівця.

У багатьох ВНЗ набули поширення проведення олімпіад з різних дисциплін, конкурсів з фахової майстерності, конференцій з розроблення та використання ІКТ у різноманітних предметних областях, участь у виконанні науково-дослідних робіт, робота в студентських конструкторських бюро, робота в тренінгових класах, участь у телекомунікаційних проектах та ін. Усі ці заходи враховують специфіку навчального процесу, носять суттєвий творчий характер, сприяють підвищенню інтересу та рівня професійно-пізнавальної активності студентів. Організатори такої діяльності можуть реалізовувати наступні цілі:

−    формування та розвиток навичок і творчих підходів до розв’язання професійних задач;

−    знайомство студентів із використанням ІКТ у різних галузях науки, техніки, в організації освітньої діяльності;

−    формування інформаційної культури студентів

−    об’єднання зусиль студентів для більш глибокого вивчення аспектів інформаційного суспільства й освіти.

Особливого поширення набула робота в проектах, працюючи над якими студенти одержують різноманітні знання, навички пошуку та оброблення інформації, створення Інтернет-ресурсів, використання офісних пакетів, спілкування в процесі виконання робіт, формування навичок комунікативної діяльності та ін.

Участь у проекті сприяє набуттю студентами нових знань, умінь і навичок для майбутньої професійної діяльності, предметного та міжпредметного спілкування та взаємодії.

20.  У чому полягає мета, зміст та структура ЄІОС навчального закладу?

Єдине інформаційне освітнє середовище (ЄІОС) поєднує широкий вибір навчального програмного забезпечення та мережних технологій, включаючи електронну пошту, форуми, програмне забезпечення колективного використання, чати, відео конференції, записи аудіо та відео, та широке коло навчальних інструментів, що базуються на використанні Веб-технологій.

Мета створення єдиного ІОС у навчальних закладах – формування успішної інтелектуальної і творчої розвиненої особистості, яка володіє високою інформаційною культурою.

Основні завдання створення та розвитку середовища:

− задоволення індивідуальних, освітніх потреб студентів через підвищення рівня підготовки в області ІКТ;

− створення єдиного інформаційного простору через інтеграцію розрізнених підрозділів і служб;

− динамічне поєднання всіх комунікаційних засобів завдяки універсальним формам зберігання, обробки і передачі інформації;

− розвиток матеріально-технічної та навчально-методичної баз навчальних закладів;

− удосконалення системи інформаційного і методичного її забезпечення в управлінні навчальними закладами.

Єдине інформаційне освітнє середовище  формується всіма учасниками навчального процесу.

Інформаційне освітнє середовище – сукупність технічних і програмних засобів зберігання, обробки і передачі інформації, а також політичні, економічні і культурні умови реалізації процесів інформатизації.

Організація широкого доступу до необхідних управлінських і навчальних ресурсів сприяє кооперації різноманітних підструктур навчальних закладів, методичних комісій зі створення, розширення та наповнення ІОС. Розробка навчальних матеріалів нового покоління створює можливість широкого представлення, обговорення та використання матеріалів у мережі.

Створення ІОС передбачає наявність і функціонування інформаційних освітніх середовищ навчальних закладів на основі сучасних інформаційних технологій, систем і засобів навчання.

У межах ІОС є можливим:

− інтеграція наявних інформаційних ресурсів і на цій основі відпрацювання єдиної політики найбільш раціонального використання інформаційних засобів, розв’язання проблеми підготовки педагогічних управлінських кадрів системи освіти до впровадження ІКТ у професійну діяльність;

− оптимальне, раціональне використання всіх видів ресурсів, включаючи матеріальні та інформаційні;

− розв’язання актуальної для системи освіти проблеми – проблеми інформаційного забезпечення;

− узагальнення і розповсюдження кращого педагогічного досвіду та нових освітніх технологій;

− удосконалення механізмів управління системою неперервної освіти.

В процесі побудови ІОС виокремимо наступні складові:

− змістовна;

− організаційна;

− технологічна.

До змістовної складової відносимо:

1. Інформаційні масиви, що мають спрямовану навчальну та методичну підтримку навчального процесу.

2. Інформаційні масиви, що спрямовані на самоосвіту всіх користувачів системи інформаційного забезпечення.

3. Інформаційні масиви, що забезпечують правомірність, якість та своєчасність прийняття управлінських рішень та проведення моніторингових досліджень.

До організаційної складової відносяться:

1. Єдина система інформаційного забезпечення діяльності, що передбачає функціонування єдиного банку даних навчальної інформації, що забезпечує зберігання та підтримку інформаційних фондів.

2. Підрозділи, які виконують роль структуроутворюючих елементів, що забезпечують формування ІОС.

3. Режими інформаційного обслуговування учасників навчального процесу.

4. Система інформаційного маркетингу, що передбачає: вивчення наявного попиту на навчальну інформацію:

− виявлення потреб у видах інформаційних послуг;

− визначення потенційного попиту на послуги та види навчальної інформації;

− знаходження оптимальних механізмів розповсюдження освітньої інформації та реклами.

До технологічної складової відносяться:

1. Система засобів, що забезпечує проведення робіт з усіма видами навчальної інформації, яка включає механізми її обробки, збереження, оперативного пошуку та тиражування.

2. Розгорнута система засобів масової інформації.

3. Система, що забезпечує введення в експлуатацію, сервісне обслуговування, ремонт і модифікацію використаних у роботі з освітньою інформацією технічних засобів.

У сучасних економічних умовах навчальні заклади не завжди мають можливість придбати дороге комунікаційне обладнання, а тому локальні мережі проектуються та створюються за найбільш доступною технічною схемою, поетапно.

Наприклад, у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського в результаті топологічного розвитку мережа досягла певної технічної межі. Так, від однієї ланки до іншої в окремих локальних групах містяться 2-3 комутатори. Інформаційні ресурси нашої корпоративної мережі представлені сервером Інтранет (WWW, телеконференції), бібліотечним сервером, сервером електронної пошти, файловим сервером і сервером віддаленого доступу.

В університеті створено центральний комунікаційний вузол (ЦКВ), до якого підведено всі комунікації, що з’єднують елементи корпоративної мережі. У ЦКВ розміщене таке активне обладнання, що забезпечує технічну сторону функціонування мережі:

1. Сервіс Інтранет, на якому находяться такі служби: внутрішній Веб-сервер, FТР-сервер, файл сервер.

2. Сервіс Інтранет, на якому знаходяться зовнішній Веб-сервер, FТР-сервер.

3. Сервер Е-mail, суміщений з Рrохі.

4. Бібліотечний сервер.

5. Сервер віддаленого доступу використовується для зв’язку корпоративної мережі з іншими підструктурами навчального закладу.

6. Шлюз із зовнішньою мережею, що забезпечує можливість використання ресурсів Інтернет.

7. Внутрішній маршрутизатор використовується для об’єднання елементів мережі та фільтрації графіка.

Як свідчить практика, для ефективного використання ІКТ у навчальному процесі необхідні мережні координатори – педагоги, які здійснюють управління цим процесом. Ці координатори створюють ІОС навчального закладу, надають консультації, запускають та наповнюють телекомунікаційні проекти. Не менш важливою є підготовка відповідних педагогічних працівників до використання ІКТ. Система підготовки та підвищення кваліфікації педагогів висвітлювалась у роботах Р. Гуревича, Гж. Кедровича, В. Олійника, Є. Полат та ін. Наведемо основні групи задач ІОС навчального закладу.

Управління навчальним процесом	Управлінська діяльність	Навчальний процес
− консолідація статистич-них даних; − моніторинг освіти; − підтримка процедур атестації та акредитації; − фінансовий та бухгал-терський облік; − інформаційна підтрим-ка; − забезпечення електрон-ного документообігу; − забезпечення електрон-ними навчально-методич-ними матеріалами;	− аналіз даних; − збір та опрацювання статистичних даних; − фінансовий і бухгал-терський облік; − інформаційна під-тримка; − забезпечення елек-тронного документо-обігу; − забезпечення ефек-тивними електронними навчально-методични-ми матеріалами;	− управління нав-чальним процесом; − управління адмі-ністративно-госпо-дарською діяльні-стю; − використання системи електрон-ного документообі-гу; − використання електронних навча-льно-методичних матеріалів у навча-льному процесі;

Основою освітньої системи є високоякісна та високотехнологічна ІОС, її створення та розвиток становлять технічно найбільш складне завдання. Проте тільки ІОС дозволяє системі освіти модернізувати свій технологічний базис, перейти до освітніх інформаційних технологій і здійснити прорив до відкритої освітньої системи, що відповідає вимогам інформаційного суспільства. Для цього необхідно задіяти науково-педагогічний, інформаційний, технологічний, організаційний та методичний потенціал, що накопичений системою освіти.

  

21.  Яким чином ЄІОС навчального закладу забезпечує самостійну роботу студентів ВНЗ?

 Створення єдиного інформаційного освітнього середовища (ЄІОС) навчального закладу надає можливість кожному зануритися в це середовище, забезпечити розширення інтерактивної взаємодії, що максимально наближено до реального.

Єдине інформаційно-освітнє середовище – це інтегроване середовище інформаційно-освітніх ресурсів (електронні бібліотеки, навчальні системи і програми), програмно-технічних і телекомунікаційних засобів, правил їхньої підтримки, адміністрування і використання, що забезпечують єдині технологічні засоби інформації, інформаційну підтримку і організацію навчального процесу, наукових досліджень, професійне консультування.

Робота у ЄІОС потребує відповідної підготовки всіх його учасників. Тому висувається актуальна проблема – розробка певних методичних підходів до використання засобів ІТ у реалізації розвивального навчання, розвитку особистості, вміння здійснювати, прогнозувати результати своєї діяльності, пошук шляхів вирішення і методів розв’язання задач – як навчальних, так і методичних, практичних. Але для того, щоб ЄІОС відповідало вимогам, його необхідно оновлювати та доповнювати, забезпечувати психолого-педагогічними і методичними розробками, на виявлення оптимальних умов використання засобів ІТ з метою інтенсифікації навчального процесу, підвищення ефективності та якості.

Інформаційне освітнє середовище реалізується з використанням Веб-технологій та відповідає вимозі відкритості. Централізація методичного та програмного забезпечення, з одного боку, широкий доступ до представлених знань за допомогою корпоративних засобів комунікації, з іншого боку, – дозволяють оперативно оновлювати і розв’язувати поставлені завдання, наповнювати зміст навчального середовища відповідно до нових знань і технологій.

Створення та постійне оновлення ЄІОС ВНЗ інтегрує накопичені у ВНЗ науково-методичні напрацювання, кадровий потенціал, інформаційні ресурси і технології, наявну інформаційно-комунікаційну інфраструктуру та організаційні структури системи освіти .

Лабораторна робота №5

Тема: Мережеві офіси.Сервіси спільного редагування документів.

Мета:Ознайомити із можливостями застосування у науковій діяльності мережевих офісів,навчитися створювати та використовувати документи Googel.
Контрольні запитання

1. Як скористатися сервісом Диск Google ?

Даний сервіс дозволяє:

• створювати в Інтернеті документи, електронні таблиці та презентації, а потім переглядати і редагувати їх з будь-якого комп’ютера, підключеного до Інтернету;

• систематизувати документи за допомогою папок у сховище документів Google;

• експортувати створені файли на комп’ютер;

• завантажувати вже готові файли з комп’ютера і розміщувати їх в сховище документів Google;

• опублікувати документ у вигляді веб-сторінки або розмістити в своєму блозі;

• надавати доступ до редагування або перегляду документів іншим користувачам;

• в режимі реального часу редагувати документ одночасно кільком людям;

• спільно переглядати презентації;

• обмінюватися важливими документами, таблицями та презентаціями між співробітниками компанії або колективу.

2. Як можна використовувати сервіс Диск Google в педагогічній практиці?

Під час виконання самостійного завдання на уроці вчитель може  створити для учнів документи в яких будуть міститись завдання. Учні будуть їх виконувати, а результати оформляти в іншому документі, відправляти вчителю для його редагування.

3. Якими правами володіє редактор документа?

Редактор  може:

• редагувати документи, таблиці та презентації;

• запрошувати або видаляти інших співавторів і читачів (якщо власник дав їм дозвіл на ці дії).

• експортувати копію документа, таблиці або презентації на свій жорсткий диск.

4. Які документи можна створити в середовищі Диск Google ?

Текстовий документ (команда Документы), документ електронної таблиці (команда Таблицы), презентацію (команда Презентации). Виберіть пункт Документы і натисніть в правому нижньому кутку на кнопку з позначкою «+».